Відлип в позолоті сусальним золотом і поталлю

Відлип - це поверхнева липкість клейового шару. Сила відлипу - це рівень клейкості клейового шару. Для різних сусальних листів необхідний відлип різної сили. Так, важка поталь вимагає найміцнішого відлипу, для тонкої поталі - середнього відллипу, для сусального золота - відносно слабкого відлипу.

 Коли кажуть, що клей для поталі прийшов в стан відлипу або почався відлип, то мається на увазі, що міксіон (або мордан) "встав" і тепер він вже не рідкий, що тягнеться, а має поверхневу липкість - відлип. Дочекавшись відлипу і повного випаровування розчинника можна клеїти поталь або сусальне золото.

 Розглянемо відлип на прикладі водного клею для поталі. Безпосередньо після його нанесення на поверхню, що позолочується, клей протягом короткого проміжку часу залишається рідким. Інтервал рідкого стану водно-акрилового міксіону коливається від 1 хвилини до 1 години, час залежить від товщини клейового шару, температури і вологості, а також самого складу клею, рівня його разбавленності. Перехід водного клею для поталі з рідкого стану в стан відлипу легко помітити по зміні його кольору. У рідкому "невставшему" стані міксіон білого кольору, а при переході до липкого стану він стає прозорим, цей процес зазвичай видно так як місця більш тонкого нанесення клею першими стають прозорими, а місця скупчення клею (наприклад, поглиблення рельєфу) довго залишаються білими.

 Відразу після того як водний мордан стане прозорим відлип має найбільшу силу клейкості. З плином часу отлип "падає", втрачається липкість. Через 12 годин листи фольги буде важче приклеїти, ніж через 15 хв після нанесення міксіона (слід пам'ятати що для стабільної позолоти водний клейовий шар рекомендують просушити 1 годину). Пов'язано це з тим, що молочко для поталі має в своєму складі сикативи (каталізатори висихання матеріалу), а також з осадженням пилу на клейовий шар.